26 серпня 1936 року в селі Саєво народилася Лідія Микитівна — жінка, чиє життя стало прикладом незламності, працьовитості та відданості родині.
Її дитинство припало на складні повоєнні роки. Батько не повернувся з війни, тому родина залишилася без чоловічої підтримки. Ще змалку Лідія пізнала нелегку працю, нестатки та відповідальність, яка лягла на дитячі плечі.
До школи дівчинка не ходила — не через небажання вчитися, а через відсутність найнеобхіднішого одягу. Її дитинство було зовсім не схожим на звичне: замість шкільних років — робота та постійні турботи про те, як допомогти родині вижити.
Ще зовсім юною Лідія наймалася до людей: пасла корів, допомагала по господарству та заробляла гроші для родини. Коли підросла, їздила на заробітки до Запоріжжя.
Згодом Лідія Микитівна вийшла заміж. Разом із чоловіком вони виростили двох доньок. Родина завжди залишалася для неї найвищою цінністю.
Усе життя жінка багато працювала. Тривалий час була зайнята в колгоспі, працювала на ланці, а після роботи займалася власним господарством. Чоловік рано пішов із життя, тож Лідії Микитівні довелося самотужки долати щоденні труднощі, дбати про родину та доглядати за свекрами.
З роками сільський побут став для неї надто важким, тому Лідія Микитівна переїхала до Недригайлова — у родину доньки Паші.
Тут ювілярка знайшла свій затишний куточок. Для неї облаштували окреме приміщення, де вона почувається справжньою господинею. А подвір’я навколо потопає у квітах і нагадує справжній маленький квітковий рай.
Та найбільше багатство Лідії Микитівни — не затишна оселя і не квіти. Це любов, увага, турбота та повага її рідних.
Жінка має велику родину: двох доньок, трьох онуків та п’ятьох правнуків. Саме вони є її найбільшою радістю, гордістю та підтримкою.
Попри поважний вік, Лідія Микитівна залишається активною та цікавиться подіями в країні. Вона слухає новини, стежить за політичними подіями та обговорює їх із зятем. Добре розуміє ціну миру, адже за своє життя пережила чимало важких часів, і сьогодні особливо його чекає.
Шановна Лідіє Микитівно!
Щиро вітаємо Вас із прекрасним ювілеєм — 90-річчям!
Бажаємо Вам найціннішого — міцного здоров’я, душевного спокою, родинного тепла та якомога більше світлих і щасливих днів у колі найдорожчих людей.
Нехай Ваш дім завжди буде наповнений ароматом квітів, теплом, дитячими голосами та щирими розмовами. Нехай поруч будуть діти, онуки й правнуки, а любов великої родини щодня зігріває Ваше серце.
Многая літа, Лідіє Микитівно! З ювілеєм!